Закономірність полярної асиметрії, її прояви в природних компонентах та природних комплексах

Електронна версія підручника (автор Кобернік)

Тема : Закономірність полярної   асиметрії, її   прояви в природних компонентах та природних комплексах .Закономірність полярної асиметрії

 Асиметрія фігури Землі

Розглядаючи особливості Землі як планети, потрібно уточнити уявлення про її форму. Північна полярна на піввісь Землі довша за південну, тому що полярне стиснення північної півкулі менше, ніж південної і фігура Землі нагадує кардіоідальний (серцевидний) еліпсоїд. Кардіоідальність – наслідок нерівномірного розподілу речовини планети, зокрема в земній корі.

Прояви полярної асиметрії у літосфері та гідросфері

Наслідком нерівномірного розподілу земної речовини є асиметрія у співвідношенні суходолу та океану у північній та південній півкулях. Суходіл сконцентрований значною мірою у північній півкулі, де вона займає 39% усієї поверхні. У південній півкулі суходіл займає 19% площі. Можна говорити про існування північного материкового кільця у полярних, помірних та субтропічних широтах північної півкулі та південного океанічного кільця у відповідних широтах південної півкулі. Асиметричними є також полярні області: у північній півкулі Північний Льодовитий океан, у південній – материк Антарктида. Льодовики займають більшу площу в південній півкулі. Більше річок, озер, боліт та інших водних об’єктів суходолу знаходиться у північній півкулі.

Прояви полярної асиметрії в атмосфері

Асиметрія в розподілі водної та суходільної поверхонь є однією з основних причин, яка обумовлює своєрідну асиметрію кліматичних умов північної та південної півкуль. Сутність кліматичної полярної асиметрії формулюється так: клімат північної півкулі тепліший і континентальніший, ніж південної. Наочно відмінності термічного режиму цих півкуль доцільно показати у вигляді таблиці.

Півкулі		Січень	Липень	Рік	Амплітуда
Північна		+9° С	+22° С	+16° С +14° С +15° С	13°
Південна		+17С	+11° С		6°
Земля в цілому		+13С	+17° С		–

Пояснюється відмінність кліматичних умов північної та південної півкуль комплексом причин. Північна полярна область зайнята океаном, який зв’язаний з іншими океанами і одержує тепло внаслідок механічного перенесення течіями. Крім того, в зимовий період в субарктичних широтах посилюється циклонічна діяльність. Циклони приносять тепло в Арктику шляхом повітряної адвекції. А влітку кільце сусідніх розігрітих материків ще більше утеплює Арктику, яка сама по собі влітку одержує велику кількість сонячної радіації. Отже, полярні райони північної півкулі не дуже охолоджені в силу указаних причин. У південній полярній області все навпаки. Потужний постійний льодовиковий покрив Антарктиди (на відміну від океанічної криги Арктики, яка на значних площах існує лише в зимовий період), обумовлює від’ємні значення радіаційного балансу за рахунок великого (до 95 %) альбедо та аномально великого ефективного випромінювання криги. До того ж Антарктида практично ізольована від надходження тепла із сусідніх, більш теплих районів. Вона оточена суцільним кільцем Течії Західних вітрів, яке не дає можливості океанічної адвекції тепла. Панування стаціонарних антициклонів над охолодженою Антарктидою обумовлює переважно стокові вітри, що дмуть із середини материка на периферію, практично виключаючи повітряну адвекцію тепла. Таким чином, Антарктида зберігає свій аномальний холод і охолоджує усю південну півкулю порівняно з більш віддаленою від неї північною.

Крім того, в "океанічній" південній півкулі на випаровування витрачається більше енергії (86% радіаційного балансу), ніж у "материковій" північній півкулі (77% радіаційного балансу). Тому у південній півкулі менше сонячної радіації залишається на нагрівання повітря і температури тут нижчі, порівняно з північною півкулею. До того ж випарувана у південній півкулі водяна пара за рахунок перенесення повітря через екватор у зоні внутрішньотропічної конвергенції (зміщеної в північну півкулю, тобто асиметричної), конденсується в північній півкулі (5-10° пн.ш.) і там віддає в атмосферу тепло, забране із поверхні південної півкулі при випаровуванні.

Північна півкуля не лише тепліша, але й континентальніша, ніж південна. Унаслідок переважання суходолу північна півкуля влітку більше нагрівається, а взимку більше охолоджується, ніж південна. Тому річна амплітуда температури приземного шару повітря у північній півкулі складає 13° С, що у 2 рази більше, ніж у південній півкулі (6° С).

Прояви полярної асиметрії у біосфері та природній зональності

Відмінності кліматичних умов північної та південної півкуль разом із відмінностями розподілу суходолу та океану в них, спричиняють асиметрію в розподілі рослинного та тваринного світу, ґрунтів. Разом це знаходить своє комплексне відображення у певній асиметрії природних зон на Землі. У південній півкулі немає зони типових тундр. На островах в помірних та субполярних широтах, де, за аналогією з північною півкулею, має бути тундра, простягається зона приокеанічних лук. Вічнозелені ліси Вогняної Землі, Нової Зеландії, Тасманії – це зовсім не те, що тайга і листопадні ліси північної півкулі. У південній півкулі відсутні також зони лісотундри, лісостепів і пустель помірного поясу. Жоден тип рослинності північних помірного та субполярного поясів не повторюється у їх південних аналогах.

У Антарктиді, на відміну від Арктики, немає наземних ссавців (наприклад, лисиць, мускусних биків), судинних рослин, значна (до 50 %) ендемічність мохів та лишайників. У південній півкулі відсутні двогорбі верблюди, яки, білі ведмеді, моржі, родини соснових і таксодієвих. А у північній півкулі не зустрічаються пінгвіни, лама, кондор, араукарії, нототонієві риби тощо.

 Північна полярна напіввісь Землі довша за південну, тому що полярне стиснення північної півкулі менше, ніж південної і фігура Землі нагадує кардіоїдальний (серцеподібний) еліпсоїд. Кардіоїдальність — наслідок нерівномірного розподілу речовини планети, зокрема в земній корі.

Наслідком нерівномірного розподілу земної речовини є асиметрія у співвідношенні суходолу та океану у північній та південній півкулях. Суходіл сконцентрований значною мірою у північній півкулі, де вона займає 39% усієї поверхні. У південній півкулі суходіл займає 19% площі. Можна говорити про існування північного материкового кільця у полярних, помірних та субтропічних широтах північної півкулі та південного океанічного кільця у відповідних широтах південної півкулі.

Асиметричними є також полярні області: у північній півкулі Північний Льодовитий океан, у південній — материк Антарктида. Асиметрія в розподілі водної та суходільної поверхонь є однією з основних причин, яка обумовлює своєрідну асиметрію кліматичних умов північної та південної півкуль. Сутність кліматичної полярної асиметрії формулюється так: клімат північної півкулі тепліший і континентальніший, ніж південної.

Відмінності кліматичних умов північної та південної півкуль разом із відмінностями розподілу суходолу та океану в них, спричиняють асиметрію в розподілі рослинного та тваринного світу, ґрунтів. Разом це знаходить своє комплексне відображення у певній асиметрії природних зон на Землі. У південній півкулі немає зони типових тундр. На островах в помірних та субполярних широтах, де, за аналогією з північною півкулею, має бути тундра, простягається зона океанічних лук. Вічнозелені ліси Вогняної Землі, Нової Зеландії, Тасманії — це зовсім не те, що тайга і листопадні ліси північної півкулі. У південній півкулі відсутні також зони лісотундри, лісостепів і пустель помірного поясу. Жоден тип рослинності північних помірного та субполярного поясів не повторюються у їх південних аналогах.

ЗАВДАННЯ:

І.Опрацювати матеріал

ІІ. Створити навчальний проєкт на тему : ".Комплексні прояви азональності в географічній оболонці."