Загальні закономірності географічної оболонки. Поєднання закономірностей цілісності та дискретності. Види географічної дискретності

Електронна версія підручника (автор Кобернік)

Тема:Загальні закономірності географічної оболонки. Поєднання закономірностей   цілісності та дискретності. Види географічної дискретності

Презентація

 

 Склад,межі та будова географічної оболонки

Географічна оболонка (ГО) — складне утворення земних сфер, що взаємодіють між собою. Зона їх контакту є у фокусі взаємодії Землі та космосу. В результаті утворюються надзвичайно складні процеси функціонування усього комплексу. Геосфера — найбільший ПК Землі.

ГО сферична, тому замкнута. Земна поверхня — зона найбільш активної взаємодії геокомпонентів, тому тут найбільша інтенсивність різноманітних географічних процесів та явищ. Вгору і вниз взаємодія слабшає, тобто суть явищ перестає бути географічною. Тому єдиних поглядів вчених на межі географічної оболонки не існує. Одні вважають, що межі збігаються з межами поширення життя на Землі, другі — від верхньої межі атмосфери до астеносфери, треті — від тропопаузи до нижньої межі осадового покриву земної кори.

2. Закономірності географічної оболонки

Функціонування ГО має певні закономірності, зумовлені особливостями самої оболонки:

1) велика різноманітність речовин: три агрегатні стани, різноманітність хімічного складу, фізичних характеристик (густина, теплопровідність, відбивальна здатність та ін.), структури (неорганічне, органічне, біокосне);

2) різноманітність видів енергії (від Сонця, надр та ін.), їх перетворення (світлова в теплову ті ін.), нерівномірність поширення енергії (виникає рух енергії, води, повітря, хімічних елементів тощо);

3) ускладнення структури та складових внаслідок розвитку, зокрема живих організмів;

4) саморозвиток (довго зберігає стійкість, але за критичних умов переходить на новий етап розвитку). Жоден процес в географічній оболонці не зупиняється тимчасово без подальших змін. Інерційна сповільненість деяких змін («непомітність») все одно призводить до глобальних змін.

Все це зумовлює одночасно і цілісність ГО, і її дискретність (зональні та азональні комплекси).

Усі природні явища й процеси повторюються в певному ритмі (добові, сезонні, річні, багаторічні зміни), тобто характерна ритмічність. Незважаючи на різноманітність, ПК мають закономірність зміни поверхні Землі від екватора до полюсів, а в горах — з висотою, що зумовлено насамперед зональністю змін тепла й вологи, тому характерні зональність і поясність.

Сучасний етап розвитку географічної оболонки. Антропосфера

Сучасний етап зумовлений зростанням впливу людства. Людина створює нові речовини, що допоки не є включеними в процес перетворення (з огляду на час існування людства, а не геологічний).

Виділяють антропосферу. Має кілька підходів до визначення (простір, де мешкає та в який може проникати людина; простір, що перетворений людиною). Еволюція біосфери зумовила появу людини, що виявилася здатною до виробничої діяльності. Внаслідок людство трансформувало середовище свого існування. Антропосфера характеризує співіснування природних законів розвитку матерії (навколишнє середовище) та соціальних законів розвитку суспільства. Антропосфера хоч і розвивалася в різних регіонах відокремлено, самостійно, але закономірності розвитку виявилися спільними.

Опрацювати § 8. ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКИ

Дати відповіді на запитання:
01. Поясніть зміст поняття «географічна оболонка».
02. Схарактеризуйте склад і межі географічної оболонки.
03. Назвіть основні закономірності географічної оболонки та наведіть приклади їх прояву