Підприємливість

«Підприємливість » — розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в  технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Орієнтуютється на формування здатності розв’язувати елементарні генетичні та екологічні задачі; розраховувати залежності росту однієї популяції від іншої

Одним із напрямків є проектна діяльність учнів. З підприємливістю пов’язана окрема форма проектів — бізнес-плани і стартапи. Крім того, важливим, хоч і непоширеним складником природничоохоронних ініціатив і планів дій є оцінка економічного складника, зокрема, вартості енергетичних витрат, оцінка природних ресурсів (рекреаційної та естетичної цінності) в системі економічних показників. Як окремий складник підприємливості і фінансової грамотності розглядається медійний аспект: роль реклами та особливості її функціонування у сучасному світі; тому складання реклами (чи то антиреклами) якомусь об’єкту, явищу або події є доволі поширеним типом відкритих задач, яким приписується творчий рівень (наприклад, скласти антирекламу тютюнокурінню). Найпоширенішим (можливо, й найбільш корисним) є використання фінансових розрахунків з метою урозуміння учнями математичних моделей біологічних об’єктів, процесів і явищ: фінансова грамотність розглядається як інструмент, що полегшує засвоєння математичних моделей у природничих науках.

 Розглянемо деякі згадані напрямки на конкретних прикладах з навчання біології. Нижче наведено задачу, побудовану на роботі з формулами. 

«Ось модель, що описує хід епідемії: 

 b = 0,00002 × В × N — 0,00005× В

 с = 0,00004 × В, 

де В — чисельність (в певний момент) хворих

 С — чисельність тих, хто перехворів

 N — чисельність тих, хто не хворів

 b — приріст за день кількості хворих 

с — приріст за день тих, хто перехворів 

Запитання: 

1. Чи формується у людей до цієї хвороби стійкий імунітет? 

2. Чи вмирають люди від цієї хвороби? 

3. Епідемії яких хвороб можуть бути описані такою моделлю?»

Як бачимо, математична модель є основою цієї задачі, в якій диференційні рівняння навмисно показані у спрощеній формі, як приріст за день. Відповіді на перші два запитання є результатами аналізу наведених формул і не потребують підстановки будь-яких чисел10. Відповідь на перше запитання виходить з формули приросту хворих. Чи є в цій формулі складник, що містить кількість тих, хто перехворів? Ні. Тож, ті, хто перехворів, знов не хворіють: у них таки сформувався стійкий імунітет. Отримати відповідь на друге запитання дещо складніше, але також можливо виключно з аналізу формул. Чисельність хворих за день збільшується за рахунок першого складника (0,00002×В×N) і зменшується за рахунок другого (0,00005×В); в той самий час кількість тих, хто перехворів, збільшується на 0,00004×В. Як бачимо, хворих що дня стає менше на 0,00005×В, але тих, хто одужав, стає більше лише на 0,00004×В. Куди могли подітися 0,00001×В? мабуть, вони і є тією часткою хворих, які померли… Відповідь на третє запитання — це поєднання математичної моделі з реальними біологічними знаннями: треба знайти приклади таких хвороб, які дають стійкий імунітет серед тих, хто перехворів, смертність приблизно 20% і в популяції до них немає вродженого імунітету (подумайте самостійно, як виглядали б формули, якщо певна частина населення мала б уроджений імунітет до цієї хвороби). Ця задача є доволі складною, більше того: навіть пояснення, наведені вище, не всі учні сприймають і розуміють «з голосу». А тепер уявимо собі таку задачу. Тато запропонував тинейджеру11 формулу розрахунку тижневої суми кишенькових грошей та грошей, що відкладаються на літній відпочинок. Можемо бути впевненим, що будь-який инейджер швидко б провів аналіз формули і зрозумів, які дії можуть збільшити суму кишенькових грошей, а які — зменшити. Після такого аналізу розв’язати наведену вище задачу було б значно легше